Представляти ватерпольну команду Одеси сенсу не має. Хлопці самі гідно заявили про себе на І турі чемпіонату України серед команд вищої ліги сезону 2015/2016. Тренер ВК «Одеса» Георгій Махарадзе, за сумісництвом наставник молодіжної збірної команди України, розповість про повернення своєї команди до елітного ватерпольного дивізіону.
- Георгію, вітаю з солідним дебютом у чемпіонаті України. Але чи витримає взятий темп ваша команда і надалі?
- Звичайно, хочеться, щоб досягнення у першому турі не виявились випадковими. Тож не впевнений, що треба хвалити нас за вдалий дебют та це навіть і не основне. Хотілося б бачити перспективу розвитку команди. Хоч і не сперечаюсь, що початок був позитивним, команда на тонусі повернулася додому, ми побачили до чого треба прагнути.
- Все ж чую у Ваших словах певне незадоволення…Що Вас непокоїть?
- На жаль, не зіграв на очікуваному мною рівні капітан Володимир Ситник, провалився і мій захист в останніх періодах матчей через нестачу «фізики» у гравців. Але в принципі командою я задоволений, ми заслужено посідаємо третє місце після стартового туру — і це гідно !
- До речі, Володимир Ситник – не лише капітан, а й лідер команди, та чи є ще хтось, хто здатен вести за собою вашу молоду «гвардію», на кого з гравців робите ставки?
- Ну чому всі думають, що Ситник веде чи поведе команду? Я ніколи не роблю ставки на конкретних гравців, повинна зіграти уся команда. Якби це зараз дивно не звучало від мене, хочу зробити якраз навпаки… Вся увага чомусь була на Володимирі, а молоді взяли і проявили себе значно краще. Хоч не приховую, я чекаю відновлення капітана, того Володимира, якого знав і бачив раніше, бо сьогодні його моральний стан залишає бажати кращого. Та в будь-якому випадку із-за його стану команда не збирається опускати руки чи тим більше програвати. Бачу у багатьох інших своїх хлопцях бажання довести, що здатні на щось. Комусь це потрібно у зв’язку з прагненням потрапити до збірної, а деяким і просто так.
- Ви кажете, що не робите ставки на конкретних гравців…А якже воротар – той, що за відомим висловом, півкоманди….
- Моє висловлювання не стосується воротаря, ось на ньому акцент роблю — він не повинен підвести.
- Ваш воротар якраз не підведе! Костя Нікольський у свої вісімнадцять вже і до дорослої збірної залучається…
- Костя хороший воротар і у нього є ігрове майбутнє. Я ним дуже задоволений.
- Проте воротар у вашій команді один, а відстояти усі чотири періоди гри без замін важко навіть хорошому воротареві, в тому числі і психологічно…
- Ні, не важко, він на українських та двох європейських чемпіонатах – у2013 році на Мальті та 2014 році у Грузії — грав без замін. У 2014 році Костянтин захищав ворота молодіжної збірної, у якій гравці були на два роки старші за нього. Багато гідних ігор за плечима у нашого голкіпера, тож база у нього хороша. Вірю, що він зарекомендує себе на зборах національної команди, та й для молодіжної збірної буде надійним захистом. А з психологією у нього все ОК. Всім відомий мій темпераментний стиль роботи, так ось не кожен витримає мої вимоги та претензії, адже, як в одеській команді, так і в «молодіжці», у гравців інший, «м’якший», менталітет. Якби всі були з таким відношенням, як у Кості, команди можна було би привести до оптимальної кондиції.
- На іграх першого туру ваша команда на рівних боролася два періоди з харківським «Слобожанцем» — на велику перерву пішли з нічийним рахунком 3:3. Чому у підсумку все ж програли 5-9?
- Два тури зі «Слобожанцем» дійсно провели на рівних. А у третьому турі помилкові суддівські рішення, в тому числі скасування голу у ворота харків’ян, стали переломним моментом для моїх хлопців. До того всього у свої ворота ще три голи пропустили, команда не змогла перебудуватися, ми втратили хватку… Але, як нещодавно сказав капітан «Слобожанця» Дмитро Дудіков, треба грати не тільки проти суперника, а й проти суддів! Тож не будемо кивати лише на суддів, бо і нам не вистачило сил, останній період ми зупинилися, ось тут потрібен лідер, капітан, але його поки немає!
- А щодо «Динамо» — чи реально вашій молоді, з якої складається команда, боротися з львівськими ветеранами, адже їх у львів’ян майже півкоманди?
- «Динамо» — сильна команда, у них досвідчений воротар, що дуже важливо, і хороша плавальна підготовка, але не екстракласу – так що боротися можна! Хоч розкладом ігор, як бачу, нам не залишають шансів (сміється).
- Дійсно, я також була здивована, що на І турі в один ігровий день одеську команду кинули на двох найсильніших суперників у чемпіонаті: зранку вам поставили матчі зі «Слобожанцем», а ввечері з «Динамо»…
- Що нас не вбиває, те робить сильнішими. Хоч згоден з вами — нелогічно і навіть абсурдно так розписати ігри, адже молода команда не зможе грати з двома могутніми колективами в один день — сил не вистачить. А цікаво було б поборотися з «Динамо» зі свіжими силами, я думаю, ще буде можливість.
Два роки тому ми вже грали з львів’янами у вищій лізі, у них, крім їхніх досвідчених гравців, були ще й в команді легіонери — Дмитро Лавришинець і словаки. Моя ж команда в основному молодь. Та гра закінчилася на їх користь 6:10, але ми не просто боролися, а й перші два періоди з ними відіграли внічию 5:5!
- Георгію, знаючи непросте становище одеського ватерпола – ні спонсорів, ні басейну толком немає — цікавить таке: чи був відбір і конкурс гравців у вашу команду? Чи команду довелося сколотити без особливого вибору — з тих хлопців, які були…
- Дякувати Богу, склад у нас не будь-який, а оптимальний, хоч і молодий ще зовсім. Що цікаво — дехто з моїх вихованців з юнацького спорту, вже зараз, почавши грати у вищій лізі, пробують себе на інших позиціях – і ось тут ми вгадали та не прогадали! Малюнок гри є і він цікавий.
Я вдячний тим гравцям, які після значної перерви знайшли у собі сили і бажання повернутися та пробувати заново. Також спасибі всім батькам, друзям, які допомагають фінансово.
- Конкретизуйте будь ласка: хто повернувся на воду після значної перерви?
- Це двоє 19-річних гравців — нападник Ярослав Шурупов і центральний захисник Олександр Чубенко. Повернувся на позиції і 19-річний Владислав Немов! Я ним задоволений – дуже працьовитий , недарма його кандидатуру розглядають у національну збірну, він гравець, якому що скажеш зробити, те він і зробить! Також без центрального захисника, 21-річного Кирила Цісельского ми не змогли б виступати, у нього досвід і ресурс, який треба відновлювати, але він вже і зараз- незамінний у команді!
- А хто з ваших пробує себе у новому ігровому амплуа?
На іншій позиції почав грати Гусей (прим. авт.. – він же «Гусь», ватерпольне ім’я 15-річного Дениса Гусакова – учасника І Європейських ігор у Баку). Денис повністю поміняв край і звідти став набагато ефективніший, хоча зі свого попереднього краю він теж небезпечний. Він був прихованим лідером команди, багатьом запам’яталась його рухлива гра на І турі і красень-гол зі «слобожанцями» — і це у нього ще резерву і резерву у запасі є!
- Кого ще можете відзначити з команди?
- Двох центральних нападників – 15-річного Костянтина Давискибу та 18-річного Богдана Яницького. Вони ще дуже молоді, але стараються і показують хорошу підготовку, головне їх завдання — не пропускати контратаки — і поки вони з цим справляються.
- Що з наступним туром чемпіонату України? Одесу там побачимо?
- Ми готуємося до другого туру. У багатьох гравців сесії у ВНЗ і їх на тренуваннях мало бачу, але сподіваюся команда збереться і ми поїдемо. Для продовження виступів у чемпіонаті України нам дуже потрібна підтримка від міської та обласної влади.
- Раніше ви розповідали, що команді ніде тренуватися, оскільки основний ваш басейн закрили. Як йдуть справи сьогодні?
- Тренуватися є де. Морська Академія надає нам воду, спасибі її ректору, хоч, звичайно, цього недостатньо і ще бракує тренажерного залу. А щодо нашого рідного басейну у стінах Одеського національного політехнічного університету — він і надалі закритий, та це вже окрема тема…
Спілкувалася Наталія Васьо
Фото Євген Скиба, Андріана Сенишин