У чемпіонаті України з водного поло серед чоловіків сезону 2015/2016, перший тур якого вчора завершився у Дніпродзержинську, на ватерпольній арені з’явилися «новачки» — після річної перерви повернулася команда Одеси. Підопічні Георгія Махарадзе відзначили повернення до Вищої ліги трьома перемогами у Дніпродзержинську, посівши третє місце у турнірній таблиці. До того ж, підозрюю, що амбітні одесити не просто на «бронзу» замахнулися, а значно вище. Адже навіть у матчах, програних найсильнішим українським командам — харківському «Слобожанцю» та львівському «Динамо» — статистами не були, а дали хороший бій. Єдине «але» — чи в змозі команда зіграти у всіх турах чемпіонату України? Про це та багато іншого спілкуємося з Володимиром Ситником — капітаном ВК «Одеса»-ОНМА (Одеська національна морська академія). І найцікавіше — дізнайтеся, за що Володимир просить вибачення у ватерпольної громадскості.
— Ну що ж, капітане, для початку знайом зі своєю командою…
-У нас дуже молода команда, деякі гравці вперше грають у вищій лізі. Однак завдання ставимо солідні — потрапити до трійки призерів чемпіонату.
Маємо хорошого воротаря Костянтина Нікольського – йому лише 18 років, а він вже викликався на підготовку до дорослої збірної команди України і навіть розглядався як кандидат на ІІ кваліфікаційний тур чемпіонату Європи (25-27.09.2015, Франція.).
У захисті грають — Кирило Цісельський (21 рік), Владислав Нємов та Олександр Чубенко (обом по 19 років).
Півзахисники – я (20 років), Ярослав Шурупов (19 років), Микола Лещенко та Володимир Нечитайло (обом по 17 років), Павло Зімарьов (16 років) і Денис Гусаков (15 років).
Нападники — Богдан Яницький (18 років) та Костянтин Давискиба (15 років).
Півзахисники Дмитро Випришкін (15 років) та Максим Родинський (16 років).
— Чи до снаги таким молодим хлопцям тягатися зі значно досвідченішими гравцями «Слобожанця», а особливо «Динамо», де до того ж ще й набагато старші ватерполісти?
— Деякі гравці у нас слабші фізично та це надолужимо. Ми ж на «золото» чемпіонату не претендуємо… поки що.
Багато наших грали вже у дорослому чемпіонаті України минулого сезону на правах оренди: Немов, Цісельский, Нікольський та Яницький за маріупольський «Іллічівець», я – за львівське «Динамо». Тож досвідом, можливо, і поступаємось, але він також є. Лещенко, Гусаков, Давискиба грають вже досить довго, ще й у складі молодіжної збірної команди України брали участь у Європейських іграх в Баку — це також немалий досвід.
Звичайно, є ще невелика розгубленість: якщо на тренуваннях хлопці спокійно і холоднокровно розкидають стандарти, то на іграх врівноваженості якраз не вистачає. Тому не завжди те, що виходить на тренуваннях в рідних стінах, вдається і на іграх. Та головне, що загалом малюнок гри є і всі хлопці викладаються сповна, мають величезне бажання грати і перемагати.
Капітан ВК Одеса Володимир Ситник
— Ваш тренер Георгій Махарадзе, здається, говорив, що більше 2-3 турів команда не зіграє через скрутне фінансове становище…
— Більшість з нас їздить на тури за рахунок батьків. Політехнічний університет і Морська Академія виділили частину грошей на своїх вихованців, але це ж тільки частина і для деяких хлопців. На жаль, цього мало. Ще два тури точно зіграємо, а там видно буде. Самі ж бачите: ми претенденти в трійку переможців, а упускати таке не можна.
— Володимире, минулого сезону ти у команді «Динамо» став чемпіоном України, а хлопці, які грали за Маріуполь, бронзовими призерами. У складі ж Одеси ви взагалі, можливо, не дограєте чемпіонат. Чому не захотіли виступати і надалі за ті колективи, а всі повернулися в Одесу. Це просто таки патріотизмом назвати можна…
— Називайте це, як хочете. У минулому сезоні чемпіонату України команда Одеси не приймала участі, тому ми виступали за інші команди. Решта хлопців-одеситів грали у юнацьких чемпіонатах та готувалися до Європейських ігор у Баку в складі молодіжної збірної. Оренда закінчилася, всі повернулися на малу батьківщину і вирішили, що можемо своїм клубом грати і показувати результати. Якщо вже вирішили виступати — то всі разом – не інакше. Якби всі роз’їхались по різним командам, то і грати не було б кому! Ми і так ледве необхідний склад зібрали.
— А як приймалося рішення про те, що у цьому сезоні виступатимете у чемпіонаті України?
— Наш тренер Георгій Тенгізович сказав, що потрібно грати, зібрали всіх хлопців, обговорили і вирішили. Почали тренуватися буквально за місяць то туру.
— А як тебе обрали капітаном? Голосували чи тренер призначив?
— Я завжди був капітаном. У всіх юнацьких змаганнях. Це навіть не обговорювали.
На воротах Костянтин Нікольський (фото Андріани Сенишин)
— У вас лише один воротар – Костянтин Нікольський. Воротарю, хай навіть і талановитому, без замін всю гру відстояти важко. Не маєте зовсім нікого більше на ворота?
— Є один, але дуже мало досвіду і маленький ще.
— Невже це 8-річний Максимко Златов, який нещодавно відзначився на одеському турнірі з міні-водного поло – Кубку Академії спорту?
Юний одеський голкіпер Максим Златов
— (сміється). Ні, не той. Максим – це поки що майбутнє. Нашому сьогоднішньому другому воротарю 15-ть років, але він на дорослий чемпіонат ще не достатньо підготовлений.
— А що з лавою запасних? Вона є?
— Заміни є, ще не повноцінні — але є. За гру проводимо багато замін, майже кожну зупинку йде заміна.
— Бо гравці молоді і швидко втомлюються, тому так часто замінюєте? Чи для того щоб усі досвіду набували?
— І для того також. Але просто правильно так: втомився – відпочив. А часто в інших командах не проводять замін, а грають втомленими.
— Де в команді Одеси сильні ланки? А на яких позиціях, навпаки, прогалини?
— Таких прогалин немає, якщо в моментах програємо, то індивідуально, за рахунок фізики. А так команда пливе, контратаки начебто не пропускає, два краї добре рухомо працюють. Є окремі схеми, але ще не до кінця награні, оскільки не вистачає в Одесі тренувань, мало часу виділяють нам у басейні. Та будемо працювати і в існуючих умовах.
Наставник харківського «Слобожанця» Сергій Колтачихін
— На турі у Дніпродзержинську ви не побоялися чинних віце-чемпіонів України – команду харківського «Слобожанця» . І хоч гра закінчилася не на вашу користь — 5:9 (2:1, 1:2, 1:5, 1:1), розхвилювати наставника харків’ян Сергія Колтачихіна вам вдалося. Адже після двох періодів цього протистояння була нічия 3:3, програли ви у третьому періоді 1:5…
— Зі «слобожанцями» зіграли відмінно, ми виконали завдання в захисті, і вони нічого не могли зробити. У цій грі помилки суддів були, грубо кажучи — засудили нас. Дуже погано судили. Виникло відчуття — вони остерігались, що такі новачки, як ми, виграємо у топової команди, і просто не давали нам грати! Ось команда і опустила руки. Наприклад, скасували гол зі «слобожанцями» просто через те, що суддівський столик не підняв прапорець на вхід гравця з віддаленої зони. Я вважаю, що це взагалі дитячий садок!
— З львівським «Динамо» зіграли 4:12 (0:3, 2:2, 2:4, 0:3) . Прокоментуй будь ласка цей матч.
фото Андріани Сенишин
— Як бачите з рахунку, програли перший та четвертий періоди, зате у другому та третьому боролися на рівних.
По-перше, це була друга гра за день, ще й після важкого матчу зі «Слобожанцем». До того ж пізно почали — о 21:30. Хіба це час для початку гри?! Та й «динамівці» вивели на цю гру увесь свій досвідчений бойовий склад. А ви ж самі зауважили, що там гравці набагато старші від наших – років на десять, а то і більше. Ще й ми не реалізовували свої моменти, а пропускали найпростіші «дитячі» м’ячі. Так що частково програли на своїх же помилках! Будемо працювати над ними та тренуватися і, думаю, що в наступному турі дамо бій!
— Володимире, останнє запитання, можливо, не надто приємне, однак це той випадок, коли відповіді не уникнути.
У наставників збірної до тебе претензії: у вересні ти не прибув на підготовку команди до ІІ кваліфікаційного туру чемпіонату Європи і на самі змагання також не поїхав. За такий вчинок, зі слів твого тренера Георгія Махарадзе, тебе взагалі мали дискваліфікувати і не допустити до подальшої участі у чемпіонаті України. Крім того, Георгій Махарадзе відзначає твоє несерйозне ставлення до тренувань та втрату внаслідок цього колишньої форми… Що робитимеш?
— Вибачатимусь. Пояснював вже тренерам, що не поїхав на збір та кваліфікацію чемпіонату Європи, через особисті питання, в тому числі і через проблеми з навчанням у ВУЗІ. Вийшло непорозуміння, та всі люди помиляються. Щиро висловлюю подяку президенту Федерації водного поло України Олександру Кучеренко, завдяки клопотанню якого мене не дискваліфікували. Тож маю шанс надолужити втрачене і повернутися до колишньої форми. Також вибачаюся перед своїми партнерами по команді за те, що не зміг їм допомогти у Франції. Висновки для себе зробив, сподіваюся зумію це довести не тільки словом, а й ділом.
Розмовляла Наталія Васьо