111

Михайло Лєбєдєв: У Греції в наших дівчат коліна тремтіти точно не будуть

 

Молодіжна жіноча збірна України (U-20) з водного поло у понеділок, 17 серпня, стартує на чемпіонаті світу-2015 в місті Волос (Греція). На світовий форум українки відправилися сьогодні вранці. Напередодні тренери команди Михайло Лєбєдєв і Наталія Мельничук розповіли IA ZIK про підготовку «синьо-жовтих» до головного старту сезону.

– Наталко, що ви відчули, коли дізнались про те, що прийнято рішення про участь нашої команди в чемпіонаті світу у Греції?

Наталя Мельничук: Всі дівчата вже були на відпочинку, тренери у відпустці, і несподівано до мене телефонує старший тренер Михайло Євгенович Лєбєдєв і серйозним тоном каже, що необхідно терміново зустрітися. Я подумала, щось трапилось, якась надзвичайна ситуація на роботі. Але він мене заспокоїв і розповів, що ми їдемо на чемпіонат світу в Грецію. Перші десять секунд я мовчала від шоку, а в думках було лише одне питання: як же це сталось?..

– Михайле Євгеновичу, а ви очікували, що ваша команда гратиме на світовому форумі?

Михайло Лєбєдєв: Звичайно, що ні. Чемпіонат мав відбутись в Мексиці, і від Європи туди могли поїхати лише перші шість команд по рейтингу. Але через те, що змагання перенесли в Грецію, квота учасників для Європи збільшилась, от ми й отримали запрошення.

– Але ж зібрати команду за лічені дні та ще й під час літньої відпустки напевне було непросто?

Наталя Мельничук: Дівчатам ми спочатку не сказали про участь в чемпіонаті світу. Ми лише скликали терміново збори, натякнувши, що причина серйозна, тому явка обов’язкова і не обговорюється. І лише, коли всі зібрались, то повідомили цю новину. Перші кілька секунд усі були приголомшені. Звичайно вони дуже зраділи, та разом з тим неозброєним оком було видно, що їм складно в це повірити. Водночас ми розуміли, що плани на відпустку та настрій були зовсім іншими, тож виник сумнів, чи зможемо ми всі різко мобілізуватись за такий короткий термін.

– Та й справді, часом команди починають підготовку до такого рівня змагань за два роки.

Наталя Мельничук: Так, а у нас в квітні завершився чемпіонат країни, і ми знаємо, що попереду нас нічого не чекає. В Баку на Перші Європейські ігри ми не поїхали, то й цілеспрямовано готуватись ніби вже й не було до чого. Звісно, в травні і червні тренування у нас були, але більш оздоровчого характеру, для підтримки форми. Проте навантажень великих не було, а з 1-го липня всі у відпустці.

– Схоже, що тренери і гравці показали високу спортивну свідомість, змінивши свої плани, ви ж буквально витягли дівчат з відпочинку.

Наталя Мельничук: Хтось був на дачі, хтось у село поїхав, кілька дівчат відпочивали на морі. І ось вони все це відклали й приїхали. А інакше і бути не могло. Ось хіба могла дівчинка зі стартової п’ятірки гравців махнути рукою на команду і сказати, що відпочинок на морі для неї дорожче за чемпіонат світу. Довелося звісно все відкласти, терміново купувати зворотні квитки і приїжджати. І ось з останньої декади липня ми готуємось.

Михайло Лєбєдєв: Я дізнався про нашу поїздку на чемпіонат, коли також був на відпочинку, так би мовити, в розслабленому стані. До нас раніше прийшло запрошення зі Словаччини на вересень і ми поступово вирішували питання пов’язані з можливістю поїхати туди на турнір. Чесно кажучи, це приємно, що до нас поставились з розумінням і у Федерації водного поло України, і в Міністерстві молоді та спорту. Наші ватерполістки-юніорки – це кандидатки в національну збірну, але оскільки такої збірної наразі немає, то це хороша можливість перевірити, на що вони здатні. Усі зустріли цю новину із захватом та ентузіазмом. Перед цим у дівчат навіть вже виробилась якась апатія, наші перспективи розвитку виглядали дуже примарними.

– Ви, напевне, досить інтенсивно взялись за тренування?

Михайло Лєбєдєв: Підгтовка вже закінчується, сьогодні (розмова відбулася в п’ятницю – Авт.) ми виїжджаємо до Києва, і раненько в суботу вилітаємо до Греції. Ми не могли та й не хотіли форсувати форму ціною нанесення шкоди здоров’ю спорстменів, до того ж це немає сенсу. Але по останній грі я побачив, що дівчата вийшли на 80% своєї форми.

Наталя: Мельничук: Ми не звикли до двох тренувань на день, тому входили в ритм плавно. Перший тиждень у нас було по одному тренуванню на день. Поступово ми повернулись у форму, а після цього почали підвищувати навантаження, пояснивши дівчатам усю неординарність ситуації. То ж у Дніпродзержинську в нас була тижнева ударна підготовка.

– Функціональний стан команди не викликає застережень?

Наталя Мельничук: Відпрацьовуємо ударну техніку, на приціл, на силу кидка, бо до цього були вимушені здебільшого тренуватись, не бачивши воріт. Намагаємось використовувати кожну секунду занять, через це плечі й руки в дівчат задіяні особливо сильно. Чи не в кожної з них вже були якісь травми, то ж коли посилюється навантаження, це дається взнаки. Та ситуація на цей час терпима. У нас зараз навіть є свій лікар, це вперше за багато років. Медпрацівник слідкує за дівчатами, допомагає їм відновлювати свій фізичний стан, робить масажі, дуже сумлінно підходить до своїх обов’язків. Так ось, завдяки Іннесі Олександрівні Петренко, так звати лікаря, в нас було знято багато питань щодо фізичного стану дівчат.

Михайло Лєбєдєв: Не дивлячись на те, що підготовка займала дуже мало часу, ми налаштовуємо дівчат на те, щоб зціпивши зуби, боротись до кінця. Але я бачу, що вже на тренуваннях дівчата почали показувати бойовий дух, думаю, що він проявиться і в Греції.

– То ж наскільки дівчата готові?

Наталя Мельничук: На це питання складно відповісти. Візуально ми підготовлені досить непогано, але через те, що запроваджені нові правила (тепер гратимуть п’ять на п’ять, а не шість на шість), не все виходить так як хотілося. У нових умовах, щоб відпрацювати нові комбінації, потрібен не один день чи тиждень. Але основні елементи наскільки могли за цей невеличкий проміжок часу ми все ж напрацювали. А наскільки встигли підготуватись, то вже ігри покажуть. Найголовніше, що у дівчат є сильне бажання грати і перемагати, вони досить злі у грі. Приїжджали до нас на збори ватерполісти з Дніпропетровська, так дівчата показали, що налаштовані серйозно.

– Основний склад збірної вже визначений?

Наталя Мельничук: Так. На зборах 13 гравців, але в Грецію поїде 10. Практично всі хто їде, вже знають про це.

– Коли наші юнаки їздили в червні на Перші Європейські ігри в Баку, то за словами їхнього тренера Георгія Махарадзе, слабкою виявилась саме психологічна підготовка гравців. Хлопці були не готовими зустрітись на водному майданчику з сильними та іменитими збірними.

Михайло Лєбєдєв: Наші дівчата не вперше їдуть на міжнародні змагання. Декотрі з них вже брали участь в чемпіонаті Європи і світу, а в минулому році були турніри в Словаччині та Чехії. Звичайно, хотілося б більшого, але певний досвід вони вже мають. Коліна в них тремтіти точно не будуть. Вони тверезо усвідомлюють свої сили, так що за психологічну сторону підготовки не хвилююсь. Я більше переймаюсь проблемами техніко-тактичної готовності.

– У вересні минулого року більшість дівчат брали участь в чемпіонаті Європи. Наскільки підвищився рівень гри команди після Євро?

Наталя Мельничук: Виріс і дуже помітно. А тепер вони ще й на рік старшими стали. З головним тренером ми помітили, що вже минув певний надмірний юнацький запал, вони стали грати більш обдумано. Це видно і по тому, як вони рухаються і навіть по очах, та й грати дівчата стали тактично грамотніше. Завдяки участі у Євро і міжнародних турнірах додався досвід гри із збірними різних країн. У кожної команди свій стиль, своя тактика, свій характер. Це навіть помітно, коли йде боротьба під водою, там команди діють по-різному. Саме завдяки змаганням дівчата навчаються і прогресують.

– А ви самі хвилюєтесь перед чемпіонатом світу?

Михайло Лєбєдєв: Зізнаюсь, що хвилююсь, але намагаюсь не показувати цей мандраж. Я весь думками вже на чемпіонаті. Через зміну формату гри, тепер п’ять на п’ять, буде більше руху, більше кидків, тому велику надію я покладаю на нашого воротаря. Але звичайно, це велике навантаження на всю команду.

– На яке місце розраховуєте на чемпіонаті в Греції?

Михайло Лєбєдєв: Ставимо завдання зайняти в підгрупі не нижче третього місця. Це дає шанс далі боротися за місця починаючи з 12-го і вище. Хочу підкреслити, що чемпіонат світу – U-20, тобто це двадцятирічні дівчата з 1995 року народження, а в нас такого віку немає. У нас всі молодші: двоє 1996 року народження, а решта 1997 і 1998. Це також треба враховувати. Але попри це поставлені завдання будемо намагатись виконати. До 20 років вік має більш відчутне значення, ніж пізніше, тут кожен рік важливий.

Наталя Мельничук: Кожен спортсмен прагне здобути перше місце. Складно щось прогнозувати, бо ми не знаємо справжній рівень підготовки суперників. У нашій підгрупі окрім нас, ще США, Іспанія та Мексика. Судячи по останньому дорослому чемпіонату світу, зрозуміло, що американки на високому рівні. У першу вісімку нам пробитись, напевне, не вдасться, але й останні місця займати також не плануємо. Для початку будемо боротись, щоб зайняти не нижче третього місця в підгрупі, а далі буде видно.

– Хто, окрім США, у фаворитах?

Наталя Мельничук: Греція. По юніоркам останнім часом вона себе дуже гарно показала, зайняли перше місце на Європі. Також Голландія, Іспанія, Італія, Австралія, Канада… Та все ж реально оцінимо ці команди у грі. В Європі постійно відбуваються турніри. Італія, Росія, Угорщина дуже часто зустрічаються. На американському континенті ж свої змагання.

– Днями завершився чемпіонат світу з водних видів спорту в Казані. На що могли б розраховувати, якби українська жіноча команда брала в них участь?

Наталя Мельничук: Наша національна збірна упродовж останніх п’яти років грає на досить низькому рівні. Як вже не раз було сказано, все впирається у фінансування. Окрім цього дівчата поступово роз’їжджаються. Якщо не буде мінімальної підтримки, то з часом грати вже не буде кому. Навіть фанатів мало. Не вистачає зборів, а про турніри я взагалі помовчу. Не думаю, що на чемпіонаті світу в Казані жіночій національній збірній України з водного поло щось би світило. Останнє місце можливо б і не зайняли, але пасли б задніх. Це я кажу про стан на сьогоднішній день. Дорослих гравців, яким під 30 у нас не залишилось. Якщо раніше середній вік дорослої збірної України був 26 років, тепер – це, фактично, років 18–20.

– Чи не виникає проблем з фінансування підготовки та поїздки на чемпіонат в Грецію?

Наталя Мельничук: Міністерство спорту виділило кошти на збори, проживання, проїзд та й на сам чемпіонат світу. Нашу збірну повністю забезпечили усім необхідним.

– Дякую і від імені усіх вболівальників бажаємо вам успіху!

Розмовляла Олена Толстая

Довідка

Склад збірної України:

воротар – Марія Дворжецька (1998)

польові гравці – Анастасія Мельничук (1996), Марія Андрєєва (1996), Катерина Федутенко (1996), Єлизавета Ходос (1997), Олена Погоріла (1998), Сніжана Ковган (1997), Анфіса Булах (1998), Діна Теліпко (1997), Катерина Ленська (1998)

тренери – Михайло Лєбєдєв, Наталія Мельничук

Джерело zik.ua