1

Любов для спорту не завада або історія ватерпольного кохання

Ніхто не посперечається, що справжній тренер має любити свою роботу та  своїх підопічних. Це професія, яка вимагає любові.  Але трапляється й таке — професія, в якій знаходиш любов. Саме так сталося у тренера жіночої збірної Донецької області Сергія Рябченка, який одружився з воротаркою своєї команди Оленою Лиско. 6 вересня 2016 року у щасливого подружжя народилася донечка Кіра. І як же у день Святого Валентина не розповісти їх історію кохання?!

1503991_554249574669349_1914228326_n

Я приготувала для цієї пари дещо незвичне інтерв’ю. Питання для обох були однакові, але з умовою, що відповіді даватимуть таємно від своєї другої половинки. Отож, що в нас вийшло, думаю, зацікавить не лише вас, але й самих героїв, адже лише зараз Сергій та Олена, так само, як і ви, вперше прочитають  відповіді один одного.

Пригадайте, як ви познайомились?

Сергій: Ми обидва родом з міста Краматорськ Донецької області. Познайомились в нашому рідному краматорському басейні. Я якраз повернувся з Маріуполя, закінчивши ігрову кар’єру (десять років виступав за одну з найтитулованіших національних команд — маріупольський «Іллічівець» (попередня назва «Азов»),та  став тренером збірної Донецької області, де грала і Олена – вона була основним воротарем.

Олена: У грудні 2011 року був черговий Чемпіонат України, на якому несподівано для всієї команди представили нового другого тренера. Це і була наша перша зустріч.

20160410143920

— Яке враження справило на вас  це  знайомство?

Сергій: Я побачив її  — високу, красиву, довговолосу брюнетку, ще й з характером — такий типаж жінок мені до душі. Я зрозумів — вона буде моєю.

Ось так впевнено, по-чоловічому відповів Сергій. Сама ж Олена на той час ще не знала, що її долю вже визначив цей хлопець. Свої перші враження вона описує так…

Олена: якщо бути чесною, то побачивши Сергія, метеликів в животі я не відчула — це не була любов з першого погляду. Я  і подумати не могла, що  будемо разом. Спочатку мені здавалося,   він  — звичайний хлопець . Але вже  десь в лютому 2012 року ми почали щільно спілкуватися. А у березні  я полетіла до Ізраїлю  на чотири місяці – там мені запропонували грати за місцевий клуб.  Після мого повернення наші  почуття спалахнули з новою силою.

Через кілька місяців зустрічань вирішили жити разом. Притирка пройшла швидко і непомітно. Ми вже не уявляли себе один без одного. Загалом наші стосунки тривали півтора року, а влітку 2013 року на відпочинку в Криму Сергій зробив мені пропозицію руки і серця. У жовтні 2013 року ми одружилися.

Такі ми дівчата – весь хронометраж стосунків можемо докладно відтворити по місяцях. Але, як виявилось, у тренера все пораховано навіть по днях…

Сергій: Прозустрічалися рівно 12 днів і Олена поїхала до Ізраїлю. Через чотири місяці вона повернулася. Стосунки розвивалися стрімко: ми познайомилися з батьками один одного,  почали знімати квартиру. У відносинах між нами була любов і розуміння. Я усвідомив, що хочу саме таку дружину. На пропозицію зважився влітку , коли ми разом відпочивали в Криму. Прокинулись зранку і я їй сказав «Будь моєю дружиною».  12 жовтня  2013 року ми одружилися.

Уявляєте, виявляється ця парочка навіть недоліків один одного не помічає (ідеальних же не буває). Вони просто-таки підтверджують слова великого Омара Хайяма: «У коханій людині подобаються навіть недоліки, а в нелюба дратують навіть гідності».

Сергій: В Олени один недолік – в неї нема недоліків.

Олена: Недоліків нема або я просто їх не помічаю (сміється).

dscn3079

— А якби ви описали характер один одного?

Сергій: Характер в Олени різний: може довго злитися, а може бути милою і ніжною. Але після сварок, як правило, швидко відходить. Прямолінійна, категорична до людей: якщо їй людина не подобається (чи вчинок цієї людини) спілкуватися більше не буде, не терпить зради, брехні і лицемірства.

Олена: В Сергія дуже хороший характер, інакше мене б не витримав.  Я буваю емоційною і довго відходжу від сварок. Ну і, звичайно, я завжди права (сміється).

Чи легко працювати в одній команді? Особливо зважаючи на те, що Сергій – тренер, а значить головний, а Олена – підопічна, принаймні у грі. Тренери ж можуть і сварити гравців…

Сергій: Працювати з Оленою легко. Після гри я можу вказати їй на помилки, інколи це призводить до суперечок, але ми швидко миримось. Зрідка прикрикую лише на молодь, просто вони ще мало розуміють, а зі старшими працювати простіше. І взагалі я вважаю, що крик не надто допомагає.

Олена: Сергій кричить вкрай рідко, я навіть такого не пам’ятаю…  Він завжди старається нормально пояснити, спілкуватися без негативних емоцій, згоден на компроміси і намагається зрозуміти людину, знайти підхід, тому кричати, зриватися це не про нього. А те,  що працюємо в одній команді навіть добре, адже на виїздах завжди разом.

dscn1768

Не змогла не поцікавитись, чи Олена не ревнує чоловіка, адже як-не-як він працює у жіночому водному поло…

Олена: Не ревную.

Сергій: Ні, не ревнує. Вона знає, що для мене це лише робота.

Ну що ж, це справжня любов, друзі. Їх відповіді практично ідентичні, а значить вони добре знають один одного, поважають і щиро кохають. Але нехай пройдуть останнє випробування.

Чи добре ви орієнтуєтесь у смаках своєї половинки? Невеличкий тест для вас обох. Сергію, почнімо з тебе: який улюблений Оленин колір, страва, фільм?

Сергій: Колір фіолетовий. Страва суші. Фільм – серіал «Свати».

(Як на ці питання відповіла Олена. «Мій улюблений колір – фіолетовий і чорний. Страва, напевно, суші. Улюбленого фільму нема»).

Тепер черга Олени продемонструвати чи обізнана у  вподобаннях чоловіка.

Олена: «Сергієв улюблений колір? Він і сам не знає, який у нього улюблений колір. Страва – шашлик, шуба, борщ. Фільм? Конкретного нема, але він дуже любить старі і про війну».

(Відповіді Сергія. «Мій улюблений колір – коричневий. Страва – солянка та борщ, приготовані дружиною, ну і, звичайно, шашлик. А фільми – всі старі»).

Таки підловила я трохи наших героїв – не досконало вони знають один про одного, але для цього пізнання у них ще все життя попереду… Тож бажаємо їм палкого та вічного кохання, щасливого сімейного життя і щоб воно було солодше за мед.

31-12-2015-15

Вітаю і всіх вас з найромантичнішим святом зими. Кохайте і будьте коханими,  адже, як сказав колись древній китайський філософ, це єдиний спосіб жити на повну силу.

Підготувала Наталія Васьо